Кроки назустріч
У грудні банки почали йти на поступки клієнтам. З огляду на активне зростання проблемних заборгованостей, вітчизняні фінустанови розробляють різні «пільги» для позичальників. Наскільки критична ситуація з проблемними кредитами, чи можливе зростання заборгованостей і як вийти з кризи, про це ми говоримо з заступником голови правління Укргазбанку Оленою Дмітрієвою.- Олено Михайлівно, голова Національного банку Володимир Стельмах заявляє, що обсяг проблемних кредитів у банківській системі на рівні близько 2%. На скільки реальні ці цифри?
- Якщо дивитися по балансах комерційних банків, то рівень проблемних активів дійсно становить близько 2%. Але насправді це не такий маленький показник як здається. Крім того, в балансах банків можна побачити рівень проблемних активів тільки виходячи з тієї суми непогашених кредитів, яка зафіксована на конкретну дату. Але з огляду на те, що ви почали не гасити, це означає, що весь кредит є проблемним. Якщо вважати таким чином, то ситуація по банківській системі зовсім інша. Відсоток проблемних кредитів значно більша, на мою думку вона складає не менше 5%.
- Який відсоток неповернення проблемних кредитів у вашому банку, і як сьогодні Укргазбанк працює з позичальниками, які брали кредит у валюті?
- Критичною назвати ситуацію не можу, оскільки клієнти, які брали іпотечні кредити, поки їх гасять. Тому іпотечний портфель у нас не проблемний.
- На які поступки йде Укргазбанк у випадку з проблемними позичальниками? Використовує схеми «Кредитні канікули», «Списання пені», «Рефінансування»?
- Ми намагаємося не йти на конфлікт з клієнтом, а знаходимо варіант вирішення проблеми, що влаштовує і банк, і позичальника. У нас є кілька схем роботи з проблемними боржниками. У першу чергу - це «Кредитні канікули». Ми робимо відстрочку на погашення тіла по кредиту на рік. По-друге, у нас працює програма по зміні валюти кредиту. До речі, Укргазбанк не піднімав відсотки по кредитах, що позитивно вплинуло на відносини з позичальниками. Розуміючи ситуацію, банк пішов назустріч, взявши на себе витрати по залученню ресурсу. До речі, Віктор Пинзеник запропонував всі валютні кредити перевести у гривневі.
- Як ви до цього ставитесь? За яких умов готові піти на такі кроки, і за яким курсом на це можуть піти ваші позичальники?
- Ми беремо участь у робочій групі, яка розробляє цей меморандум між комерційними банками, НБУ та Кабінетом Міністрів. Кожна з трьох сторін бере на себе зобов'язання. І ми готові їх на себе взяти. Зараз група, яку очолює Тигипко розробляє схеми, при яких для проблемних іпотечних кредитів буде встановлено курс валюти до 6,50.
- Чи готові ви зафіксувати такий курс для своїх позичальників?
- Підраховано. У рік $ 2,4 млрд., тобто близько 20 млн. грн. на рік. Це означає, що уряд планує, що рівень неповернень по іпотеці буде складати близько 25%. Це дуже багато. Основне питання, хто візьме на себе збитки? Якщо передбачається, що НБУ, то треба звертатись до НБУ з питанням: чи є у нього така можливість; якщо ж комерційні банки, то повертаємося до попереднього питання. Потрібна готовність НБУ внести зміни у свої нормативні документи та Кабінету Міністрів змінити оподаткування.
- Віктор Ющенко днями сказав, що станом на 1 грудня обсяг прострочених іпотечних кредитів в Україні досяг 25%. Прокоментуйте, будь ласка, цю цифру.
- Я думаю, що президент мав на увазі, що це може бути в майбутньому в разі ускладнення економічної кризи. Цей прогноз озвучували також радники при Кабінеті Міністрів України. Зараз 25% немає точно. Чи досягнемо ми такого обсягу прострочених кредитів, покаже час. Сподіваюся, що ні.
ІРИНА КОНОНЕНКО
"Інвестгазета" 22.12.2008
Версія для друку
